Чому потрібно вчити іноземні діалоги

Єдиний спосіб навчитися говорити на будь-якій мові - повторювати за тими, хто вже вміє на ньому говорити. Думка банальна, але тим не менше недооцінена. При вивченні іноземної мови часто центральна роль відводиться граматиці. Передбачається, що вивчивши енну кількість правил, можна навчитися нанизувати на них слова і складати грамотні фрази. На практиці це виливається в болісне заучування правил і винятків, яке в кращому випадку дає можливість будувати правильні, але кривуваті пропозиції, схожі на результат машинного перекладу.

Насправді підручник граматики має таке ж відношення до володіння мовою, як підручник анатомії до гімнастики. Без всяких правил ми відмінно говоримо рідною мовою (хіба що плутаємося при відмінюванні п'ятизначних числівників, хоча тут навіть правила мало кому допомогли) і миттєво відчуваємо, що ця фраза «звучить», а ця «не звучить». В основі мови лежать не правила, а глибинні принципи, які складно сформулювати, але легко зрозуміти, якщо ретельно «прожувати» деяка кількість інформації на цій мові. Ось що розповідає Микола Замяткін в своїй книзі «Вас неможливо навчити іноземної мови»:

Це була жінка, яка говорила на прекрасному, інтелігентному «професорському» російською мовою, хоча народилася і провела першу третину свого життя в маленькому гірському аулі. Коли ми з нею познайомилися, я висловив захоплення її російською мовою і запитав, професором будь наук вона є. Вона засміялася і сказала, що вивчала російську мову як іноземну в звичайній сільській школі. Її рідною мовою була, як виявилося, один з мов Кавказу. Я сказав, що ні в якій школі неможливо навчитися говорити так, як говорить вона. Вона ще раз засміялася і сказала, що дівчинкою виходила в поле і голосно декламувала майже кричала по російськи. Я запитав, чи знала вона в той час про Демосфена. Вона відповіла, що ні, звичайно, не знала. Просто щось всередині неї говорило їй, що треба робити ...

Замяткін радить починати вивчення будь-якої мови з заучування і багаторазового повторення простих коротких аудіофрагментів іноземною мовою. Бажано брати діалоги, а не аудіокниги, так як розмовна мова рясніє питаннями і неповними пропозиціями, яких зазвичай мало в літературному тексті.

Цей метод працює і для тих, хто мову вчив, але нормально говорити досі не може. Діалоги в такому випадку слід підбирати складніше - рівня реальної розмовної мови, наприклад тут .

Кожен діалог слід уважно вивчити, зрозумівши місце і значення кожного слова. Прослухайте його багато разів (слухати можна в метро або під час прогулянок з собакою, тому часу на це ви практично не витратите).Звертайте увагу на особливості інтонації, злиття і угруповання слів. Коли відчуєте, що сприймаєте кожну фразу без найменшого зусилля і дискомфорту, переходите до промовляння - прочитайте діалог вголос кілька разів, голосно, як та гірська тітонька.

Пропрацювавши таким чином пару годин звукового контенту, ви виявите, що здатні не замислюючись складати англійською пропозиції, які «звучать». Це неминучий результат регулярних занять.

А як же граматика? Граматика потрібна. Невеликий підручник (наприклад наш ) слід прочитати, щоб при зустрічі з тими чи іншими синтаксичними конструкціями ви могли їх впізнати і зрозуміти сенс фрази. А ось зубрити все правила - справа невдячна. За цей час ви зможете вивчити десяток діалогів і засвоїти застосування цих правил на прикладах.

Під час опрацювання діалогу не заморачивайтесь запам'ятовуванням нових слів. Котлети окремо, а мухи окремо. Про поповнення словникового запасу розказано тут .